Бенюк Петро, народний артист України

 

Бенюк Петро, народний артист України

м. Львів



Біографія і творчість

 

Петро  Бенюк.


Народний артист України (1996).


Народився 4 березня 1946 р. (с-ще Битків, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.), українець. 
Освіта вища, закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, кіноакторський факультет (1967-1971 рр., у О.Смолярової, Б.Ставицького, Ю.Олененка). 
Заслужений артист України (1987). Лауреат Республіканського конкурсу читців в галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). Дипломант кінофестивалю "Молодість-73" за кращу чоловічу роль у фільмі "Катруся" (м. Київ, 1973). Нагороджений дипломом 3-го Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі "Пригоди бравого вояка Швейка". 
Член Спілки театральних діячів (з 1974 р.), Спілки кінематографістів України (з 1992 р.). 
Зіграв близько 70 ролей в театрі: Крамарюк ("Житейське море" І.Карпенка-Карого), Швейк ("Пригоди бравого вояка Швейка" за Я.Гашеком), барон Лайон Верецкі ("Шаріка" Я.Барнича), Малахій ("Народний Малахій" М.Куліша), Едек ("Танґо" С.Мрожека), Оргон ("Тартюф" Ж.-Б.Мольєра), Хома (Ой не ходи, Грицю..." М.Кропивницького), Вітряк, Крячко ("Санітарний день", "Дикий ангел" О.Коломійця), Гостомисл ("Сон князя Святослава" І.Франка), Кетсбі ("Річард ІІІ" В.Шекспіра), блазень ("Кришталевий черевичок", Т.Габбе), Гжегож ("Дами і гусари" О.Фредро), Круглик ("Під високими зорями" М.Зарудного), Довгоносик ("В степах України" О.Корнійчука), Пипцьо ("Човен хитається" Я.Галана), Король М'ясоїд Х ("Принцеса і городник" Кшемінського), Онисько ("Коханий нелюб" Я.Стельмаха), Ірод ("Ісус, син Бога живого" В.Босовича), Хуса ("Йоганна, жінка Хусова" Лесі Українки), Пічем ("Тригрошова опера" Б.Брехта), Мітридан ("Декамерон" Дж.Бокаччо), Бюрократ ("Замшевий піджак" Н. Стратієва) та ін. Зіграв в 42 фільмах: Корецький, прокурор ("Колесо історії"), отець Василій ("Камінна душа"), поміщик Щербак ("Генеральна репетиція"), Товстун ("Гори димлять"), Месюра ("Відьма"), Яр-Хмара ("Тримайся, козаче"), Петро Бублик ("Кому вгору, кому вниз"), капітан міліції ("Кішечка"), Кізляр-ага ("Роксолана"), генерал СБУ ("Вперед за скарбами гетьмана"), диякон ("Тарас Шевченко"), Ян Яйко (Злочин з багатьма невідомими"), Квятковський ("Вічне колесо"), секретар обкому партії Летюк ("Загублений рай"), Самжаренко ("Сорочка зі стьожкою"), прокурор ("Яма"), Шикрятов ("Голод-33"), начальник відділу кадрів ("Грішник") та ін. 

 

 

Репертуар.

  • «Трибунал» А. Макайонок - Сиродоєв
  • «В степах України» О. Корнійчук - Довгоносик, Гаркуша, Пуп
  • «Марія Заньковецька» І. Рябокляч - поліцмейстер
  • «Називай мене матір’ю» Д. Урневічюте - Чорний, Клявас, Жайворонок
  • «Людина зі сторони» Г. Дворецький - другий чоловік
  • «Маленькі трагедії» О. Пушкін - Соломон
  • «Глитай, або ж павук…» М. Кропивницький - Бичок
  • «Принцеса і городник» В. Кшемінський - Король М’ясоїд Х
  • «Ніч на полонині» О. Олесь - Молодий Чугайстер
  • «Гайдамаки» Т. Шевченко - гайдамака
  • «Біла хвороба» К. Чапек - перший асистент
  • «Здрастуй Прип’ять» О. Левада - Кирило Красьоха
  • «Суєта» І. Карпенко - Тарас Гупаленко
  • «Бременські музиканти» - Отаман Малюк
  • «Прапороносці» О. Гончара - Маковей
  • «Коли мертві оживають» І. Рачада - Ад’ютант Тухачевського
  • «Невольник» Т. Шевченко - Неплюй
  • «Мартин Боруля» І. Карпенко - Степан Боруля
  • «Головний екзамен» І. Шамякін - Драмашка
  • «Дами і гусари» О. Фредра - Гжегож
  • «Під високими зорями» М. Зарудний - Круглик
  • «Тил» М. Зарудний - німець
  • «Украдене щастя» І. Франко - Шльома
  • «І змовкли птахи» І. Шамякін - Кирило
  • «Кришталевий черевичок» Т. Габбе - Блазень
  • «Срібна павутина» О. Коломієць - сержант
  • «Замшевий піджак» С. Стратієв - Бюрократ
  • «Дикий ангел» О. Коломієць - Крячко
  • «Нора» Г. Ібсен - Крогстад
  • «Вода з отчої криниці» В. Фальварочного - Професор
  • «Чари правдивої пісні» Б. Стельмах - Топчихліб
  • «Правда» О. Корнійчук - начальник станції
  • «Човен хитається» Я. Галан - Пипцьо
  • «Звичайне чудо» Є. Шварц - Король
  • «Під Золотим орлом» Я. Галан - Цупович
  • «Комуніст» Є. Габрилович - Федір
  • «Сон князя Святослава» І. Франко - Гостомисл
  • «Житейське море» І. Карпенко - Крамарюк
  • «Декамерон» Д. Бокаччо - Митридан, Лихвар
  • «Я дочка твоя, Вітчизно» В. Кошута - Гітлер
  • «Санітарний день» О. Коломієць - Вітряк
  • «Пригоди бравого вояки Швейка» Я. Гашек - Швейк
  • «Сюїта Журавського» О. Підсухи - Ковальський
  • «Річард ІІІ» В. Шекспір - Кетсбі
  • «Люди, яких я бачив» С. Смірнов - Шапкін
  • «Кремлівські куранти» М. Погодін - Старший
  • «Безприданниця» М. Островський - Робінзон
  • «Олекса Довбуш» В. Босович - Ясенівський
  • «Тартюф» Ж. - Оргон
  • «Ой не ходи, Грицю» М. Старицький - Хома
  • «Данило Галицький» В. Босович - Володислав
  • «Арена» І. Фрідберг - Тоніно
  • «Сьомий подвиг Геракла» М. Рощин - Периклімен
  • «Танго» С. Мрожек - Едек
  • «Ой, радуйся земле» - Дід
  • «Народний Малахій» М. Куліш - Малахій
  • «Павло Полуботок» К. Буревій - Галаган
  • «Мотря» Б. Лепкий - Зеленський
  • «Не вбивай» Б. Лепкий - Степовий дід
  • «Батурин» Б. Лепкий - Галаган
  • «Василь Свистун» В. Герасимчук - Священик
  • «Ісус, син Бога живого» В. Босович - цар Ірод
  • «На межі» Леся Українка - Хуса
  • «Шаріка» Я.Барнич - Барон
  • «Кнок» Ж. Ромен - Муске
  • «Гамлет» В. Шекспір - Гробокоп
  • «Тригрошева опера» Б. Брехт - Джонатан Пічем
  • «Маруся Чурай» Л. Костенко - Горбань
  • «Коханий нелюб» Я. Стельмах - Онисим
  • «У.Б.Н.» Г.Тельнюк - Друг
  • «Хоробрий півник» Н. Забіла, Б. Янівський - Тхір
  • «Державна зрада» Рей Лапіка - генерал Дубельт
  • «Оргія» Леся Українка - Префект
  • «Візит літньої пані» Ф.Дюрренматт - Поліцмейстер
  • «Сава Чалий» І. Карпенко-Карий - Жезніцький
  • «Сто тисяч» І.Карпенко-Карий - Калитка

 

 

 

 

 

 

Народився в селищі Битків на Івано-Франківщині. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. По закінченні працює у театрі ім. М. Заньковецької у Львові.

Лауреат Республіканського конкурсу читців в галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). Дипломант кінофестивалю "Молодість-73" за кращу чоловічу роль у фільмі "Катруся" (м. Київ, 1973). Нагороджений дипломом 3-го Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі "Пригоди бравого вояка Швейка". Член Спілки театральних діячів (з 1974р.), Спілки кінематографістів України (з 1992р.).

[ред.] Фiльмографiя

http://berloga.net/view.php?id=159618

"Заповіт"

http://www.youtube.com/watch?v=RnlT8FmSqA4

Тримайся, козаче

 

 

Репертуар

  • «Трибунал» А. Макайонок - Сиродоєв
  • «В степах України» О. Корнійчук - Довгоносик, Гаркуша, Пуп
  • «Марія Заньковецька» І. Рябокляч - поліцмейстер
  • «Називай мене матір’ю» Д. Урневічюте - Чорний, Клявас, Жайворонок
  • «Людина зі сторони» Г. Дворецький - другий чоловік
  • «Маленькі трагедії» О. Пушкін - Соломон
  • «Глитай, або ж павук…» М. Кропивницький - Бичок
  • «Принцеса і городник» В. Кшемінський - Король М’ясоїд Х
  • «Ніч на полонині» О. Олесь - Молодий Чугайстер
  • «Гайдамаки» Т. Шевченко - гайдамака
  • «Біла хвороба» К. Чапек - перший асистент
  • «Здрастуй Прип’ять» О. Левада - Кирило Красьоха
  • «Суєта» І. Карпенко - Тарас Гупаленко
  • «Бременські музиканти» - Отаман Малюк
  • «Прапороносці» О. Гончара - Маковей
  • «Коли мертві оживають» І. Рачада - Ад’ютант Тухачевського
  • «Невольник» Т. Шевченко - Неплюй
  • «Мартин Боруля» І. Карпенко - Степан Боруля
  • «Головний екзамен» І. Шамякін - Драмашка
  • «Дами і гусари» О. Фредра - Гжегож
  • «Під високими зорями» М. Зарудний - Круглик
  • «Тил» М. Зарудний - німець
  • «Украдене щастя» І. Франко - Шльома
  • «І змовкли птахи» І. Шамякін - Кирило
  • «Кришталевий черевичок» Т. Габбе - Блазень
  • «Срібна павутина» О. Коломієць - сержант
  • «Замшевий піджак» С. Стратієв - Бюрократ
  • «Дикий ангел» О. Коломієць - Крячко
  • «Нора» Г. Ібсен - Крогстад
  • «Вода з отчої криниці» В. Фальварочного - Професор
  • «Чари правдивої пісні» Б. Стельмах - Топчихліб
  • «Правда» О. Корнійчук - начальник станції
  • «Човен хитається» Я. Галан - Пипцьо
  • «Звичайне чудо» Є. Шварц - Король
  • «Під Золотим орлом» Я. Галан - Цупович
  • «Комуніст» Є. Габрилович - Федір
  • «Сон князя Святослава» І. Франко - Гостомисл
  • «Житейське море» І. Карпенко - Крамарюк
  • «Декамерон» Д. Бокаччо - Митридан, Лихвар
  • «Я дочка твоя, Вітчизно» В. Кошута - Гітлер
  • «Санітарний день» О. Коломієць - Вітряк
  • «Пригоди бравого вояки Швейка» Я. Гашек - Швейк
  • «Сюїта Журавського» О. Підсухи - Ковальський
  • «Річард ІІІ» В. Шекспір - Кетсбі
  • «Люди, яких я бачив» С. Смірнов - Шапкін
  • «Кремлівські куранти» М. Погодін - Старший
  • «Безприданниця» М. Островський - Робінзон
  • «Олекса Довбуш» В. Босович - Ясенівський
  • «Тартюф» Ж. - Оргон
  • «Ой не ходи, Грицю» М. Старицький - Хома
  • «Данило Галицький» В. Босович - Володислав
  • «Арена» І. Фрідберг - Тоніно
  • «Сьомий подвиг Геракла» М. Рощин - Периклімен
  • «Танго» С. Мрожек - Едек
  • «Ой, радуйся земле» - Дід
  • «Народний Малахій» М. Куліш - Малахій
  • «Павло Полуботок» К. Буревій - Галаган
  • «Мотря» Б. Лепкий - Зеленський
  • «Не вбивай» Б. Лепкий - Степовий дід
  • «Батурин» Б. Лепкий - Галаган
  • «Василь Свистун» В. Герасимчук - Священик
  • «Ісус, син Бога живого» В. Босович - цар Ірод
  • «На межі» Леся Українка - Хуса
  • «Шаріка» Я.Барнич - Барон
  • «Кнок» Ж. Ромен - Муске
  • «Гамлет» В. Шекспір - Гробокоп
  • «Тригрошева опера» Б. Брехт - Джонатан Пічем
  • «Маруся Чурай» Л. Костенко - Горбань
  • «Коханий нелюб» Я. Стельмах - Онисим
  • «У.Б.Н.» Г.Тельнюк - Друг
  • «Хоробрий півник» Н. Забіла, Б. Янівський - Тхір
  • «Державна зрада» Рей Лапіка - генерал Дубельт
  • «Оргія» Леся Українка - Префект
  • «Візит літньої пані» Ф.Дюрренматт - Поліцмейстер
  • «Сава Чалий» І. Карпенко-Карий - Жезніцький
  • «Сто тисяч» І.Карпенко-Карий - Калитка

Бенюк Петро


(04.03.1946), Актор.

Народився - с. Битків, Івано-Франківська обл. 1971 - Закінчив КДІТМ (театральний факультет). Майстерня О. Смолярової, Б.Ставицького, Ю.Олененка. З 1971 - Актор Львівського Державного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької.

Фільмографія

1976

Туфлі з золотими пряжками

актор

1988

Грішник

актор

1989

Годинникар і курка

актор

1989

Камінна душа

актор

1990

Відьма

актор

1991

Голод - 33

актор

1991

Тримайся, козаче!

актор

1991

Увага, відьми!

актор

1992

Ціна голови

актор

1992

Повітряні пірати

актор

1992

Тарас Шевченко. Заповіт

актор

1993

Кому вгору, кому вниз

актор

1993

Вперед, за скарбами гетьмана!

актор

1995

Ісус, син Бога живого (4 серії)

актор

2000

Втрачений рай

актор

 

http://www.kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/10

національний кінопортал

 

 

 

Петро Бенюк чотири роки жив у театрі

Петро Бенюк біля входу до Театру імені Заньковецької вітається з начальницею відділу контролю за ремонтно-реставраційними роботами в театрі Лесею Глушко


фото: Віталій ГРАБАР
Петро Бенюк біля входу до Театру імені Заньковецької вітається з начальницею відділу контролю за ремонтно-реставраційними роботами в театрі Лесею Глушко

Брат актора Богдана Бенюка 61-річний Петро Бенюк — артист Львівського театру імені Марії Заньковецької. Працює там 35 років.

— Тут сидить мій старший син Петро, — показує Петро Бенюк дзеркало у загальній гримерці. — Біля вікна було місце Віктора Коваленка, нині покійного. Він, хоч і старший років на 10, був мені як брат. У 1980-х, під час антиалкогольної кампанії, ми з ним читали кілька гуморесок про п’яниць. Якесь товариство виписало за це премію. Приходимо її забирати, а там сидить молода секретарка за друкарською машинкою. ”Ви з театру Заньковецької? — питає. — Я ненавиджу цей театр! У школі нас змушували ходити на ваші вистави”.

Артист додає, що лише раз почув про ”заньківчан” поганий відгук.

”Брехунець” біля дверей транслює репетицію. Актор вимикає звук.

— Щось мені випадають ролі одноманітно негативні, — дорікає. — При Союзі грав ворогів радянської влади, а тепер мене зробили ворогом України. У ”Державній раді” граю російського генерала, в ”Оргії” — префекта, а в ”Саві Чалому” — поляка Жезніцького.

Каже, його батько Михайло Антонович був ”природженим Швейком”:

— До війни працював начальником паспортного столу, був освіченим чоловіком. Помер, коли мені було 12 років, а Богдан ще навкарачках повзав.

Батьки Бенюків познайомилися в Німеччині.

— Були там остарбайтерами: мама доїла корів, а тато працював на будові. Вінчалися вони в німецькій кірсі. Як поверталися в Україну, мама була вагітна мною.

Каже, середульший брат Микола помер 7 років тому.

— Міг стати хорошим оператором. Але працював у торгівлі, охоронцем у банку. Єдиний тримався сім’ї. Доки ми з Богданом відсиджувалися у Львові й Києві, щозими забирав маму до себе в Сокаль. Із курами віз її машиною: вона не хотіла господарку покидати.

Ступка ледь не впав із коня. Каже, що міг загинути

Петро був в армії. Служив у Росії, під Горьким.

— У роті служило 150 хлопців із Надвірнянського району. Коломийок там співали. Якось мене перевели в іншу роту. Подивився я на той зброд з усього Союзу і попросився назад. Як їхав дємбєльом додому, підхопив дизентерію. Ледь не помер.

Навчався Бенюк на кіноакторському факультеті в Києві:

— Коли поступав, високі хлопці казали низьким: ”Забирайте манатки і їдьте геть!”. Усі малі повтікали, а я лишився, — сміється він. Інститутські корпуси  розташовувалися тоді в Києво-Печерській лаврі. Наш гуртожиток був у нижній Лаврі. Люди там молилися, набирали воду, пили як святу. А ми з того крана вмивалися.

Дружина Бенюка Лариса працює в дитсадку вихователькою. Познайомилися вони в Києві, на зупинці трамвая.

— Як переїздили до Львова, всі речі помістилися в сіточці. Квартири ми не мали. Чотири роки жили в кабінеті завідуючого літчастиною. Туалет був недалеко, їжу готували на електроплитці.

Питаю, чи часто бачиться із братом Богданом.

— Коли в кіно разом знімалися, бачилися частіше. У фільмі ”Сорочка зі стьожкою” грали братів. Я приїжджав до Києва вранці. Знімався в епізодах і біг на поїзд до Львова, щоб устигнути на репетицію і вечірню виставу, — розповідає він.

Петро Михайлович кілька років працював у театрі імені Заньковецької разом із Богданом Ступкою.

— Поза сценою ми не товаришували, — каже. — На останніх гастролях у Києві Ступка підійшов. Ми обнялися. Розповідав, як на зйомках фільму ”Тарас Бульба” ледь не впав із коня. Каже, що міг загинути.

Молодший син Бенюка Павло живе в Києві. Закінчив факультет кінорежисури.

— Це його дядько Богдан переконав. Приїхав на моє 50-річчя, каже: ”Павле, їдь до нас, тут хлопців бракує”. Знявся в картині ”Ночная смена”. Це кіно про зйомки фільму. У нього роль молодого освітлювача Паші.

1946, 4 березня — Петро Бенюк народився у селищі Битків Надвірнянського р-ну Івано-Франківської області
1958 — працює кіномеханіком у клубі Надвірної
1965 — служба в армії у Росії
1967 — студент Київського театрального інституту
1972 — актор Львівського театру імені Марії Заньковецької
1996 — народний артист України
Дружина Лариса працює вихователькою в дитсадку. Сини Павло і Петро — актори


 

http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/211518

 

 

 

ПЕТРО БЕНЮК: «Вміти померти на сцені, але при цьому залишитися живим у реальному житті”

Написано 5 Листопад, 2009 в категорії Поза політикою

Петро Бенюк – людина знана. Адже це великий актор, народний артист України, який усе своє життя присвятив театрові. Він, по суті, революціонер, який не боїться казати правду у вічі, не боїться боротися за справедливість, не боїться жити морально.
НАТАЛІЯ БОРСЬКА
Народився великий актор у селі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області у 1947 році. Деякий час працював кіномеханіком у клубі Надвірної. І саме тоді зрозумів, що акторство – це його покликання. Відтак хлопець поїхав до Києва, вступати на кіноакторський факультет Київського театрального інституту. Звідти його направили працювати у Львівський театр імені М. Заньковецької. Сьогодні народному артистові України 62 роки, за його спиною 35 років праці в театрі, 80 вистав, у яких Петро Бенюк перевтілювався у інших героїв, і 46 фільмів. Віднедавна він також став членом Народної Партії.
- Петре Михайловичу, чому ви обрали саме акторство?
- Акторами не стають, ними народжуються. Справжньому акторові не дай хліба, але дай йому грати на сцені, бо без цього він помре. В його жилах тече акторська кров, і та кров штовхає його на сцену.
- А яка у вас теорія театру, теорія гри актора на сцені?
- Я вважаю, що актор має зливатися зі своєю роллю. Адже лише тоді він може відтворити її так, як треба. Коли я грав роль у виставі „Сто тисяч”, то мій головний герой наприкінці п’єси мав застрілитися з третьої спроби. Я зумів так це передати, що потім глядачі казали: „Петре Михайловичу, ми за вас переживали, боялися, щоб ви справді не померли”. Така моя теорія гри актора: „Вміти померти на сцені, але при цьому не померти в реальному житті”.
- Яка роль театру в сучасному суспільстві?
- Надзвичайно велика. Особисто я, коли граю роль, то говорю від народу, висловлюю громадську думку і громадську позицію. Пам’ятаю, як я грав роль друга народного депутата у виставі „УБН”. Я кричав, плакав, говорив, пережив страждання України на собі в той момент. І саме завдяки моїй грі ця сцена стала центральною у виставі. Всі повірили в ту істину, ту суть, яку несла в собі п’єса.
- Особисто колись проводила опитування серед молоді на тему: „Чому ви б віддали перевагу театрові чи кіно? Більшість відповідало - кіно”. Отож, на вашу думку, як можна залучити молодих людей до театрального мистецтва?
- Лише шляхом переконання. Якщо вони підуть раз і їм сподобається, вони обов’язково підуть ще раз. Одного разу я пішов на медичне обстеження до лікаря. Цей лікар, як з’ясувалося, був на виставі „Сто тисяч” і почав мені зізнаватися, що він не хотів йти на виставу, бо читав п’єсу, і знав весь матеріал. Але, коли пішов, то не пошкодував. А навпаки був під великими враженнями: як можна передати старий матеріал по-новому і по-своєму та ще й до того так вдало.
- Ви дуже гарно і правдоподібно граєте на сцені. А в реальному житті ви граєте ролі?
- Мені часто дають це запитання, але я завжди відповідаю однаково. Велика спокуса грати на сцені чуже життя, але найважливіше залишитися собою в реальному житті. Я ніколи не граю в реальному житті і дуже цим пишаюся.

 

http://www.narodna.in.ua/?p=4996

 

 

гостем программы Интернет Шоу был Богдан Бенюк

Автор: http://www.supernovaradio
E-Mail: www.supernovaradio.com/internetshow/13.html
Источник: www.supernovaradio.com
Добавлено: 2006-10-11 23:55:51

 

5 апреля 2002 года гостем программы Интернет Шоу был Богдан Бенюк

 


 

 

 

Богдан Бенюк: Вітаю всіх слухачів, бажаю счастя і удачі.

Олександр (Київ): Богдане, ви брали участь у проекті "Останній Дон Кіхот". Яка його доля?
Богдан Бенюк: Олександр, ця вистава буде мати своє продовження. Декорації зберігаються в Івано-Франківському театрі ім. Івана Франка і є домовленість з мермо міста про те, що ця вистава буде в турі по Україні, але вже на базі Івано-Франківська

Инна (Киев): Вы ведь женаты, а ведете программу для холостяков и вроде как в передаче называете себя холостяком - непорядок!!!
Богдан Бенюк: Інна, можливо, це непорядок. Але такі випадки часто зустрічаються в мистецтві. Це мій імідж, образ, який я старався нести. Безумовно, я не холостяк, але ми старался торкатись того, що людина відчуває, коли вона кожень день надовго лишається сама. І це вже не залежить від сімейного стану.

Николай (Харьков): Куда пропал ваш проект Шоу Самотнього холостяка? Это была очень интересная программа!!!
Богдан Бенюк: Ніколай, програма була цікава та мала свого глядача, судячи з листів, але в зв'язку з тим, що змінилася дирекція 1го каналу, ця програма пішла з ефіру. Не варто за нею сумувати, будуть ще нові та цікаві програми.

Влад (Киев): Расскажите о закулисной "жизни" спектакля Тевье Тевель, Вы как непосредственный участник можете что-то интрестное поведать. А это самый яркий спектакль в Франка, я так считаю...
Богдан Бенюк: Влад, я цілком згоден, що це найцікавіша вистава театру Франка, але розпровідати про її закулісне життя не буду -- надто вже багато стали копатися в особистому житті акторів, яке повинно бути табу для глядача для правильного сприйняття вистави.

Олександр (Київ): Де ви почуваєтесь затишніше - на сцені чи перед камерою?
Богдан Бенюк: Олександре, ви знаєете, в актора взагалі не повинно виникати таких запитань -- "де йому затишніше". Йому повинно бути затишно всюди. Тоді і вникикає у глядачів чи слухачів відчуття, що актор себе почуває зручно і не відчувається ніяких стін між ними. Так що я почуваюся затишно всюди.

Олександр (Київ): Богдане, а ви часто буваєте у театрі не на роботі? :)
Богдан Бенюк: Олександре, буваю. Дуже рідко. Я стараюся ходити на інші вистави, зокрема, коли до Києва приїзжають інші артисти чи відбуваютсья прем'єри в інших театрах

Олег (Киев): А Укртелеком тобі допомагає? :)))
Олег (Київ): І в чому?
Богдан Бенюк: В Укртелекомі працюють дуже красиві люди. Красиві духовно. Вони знаходяться на вістрі прогресу та роблять дуже важливу справу. Я вдячний Укртелекому за допомогу, при цьому це стосується не лише театральних заходів - наприклад скоро ми з Хостікоєвим випустимо книгу. Крім того нам допомагають деякі інші фірми, зокрема, банки Аваль та Надра. І я думаю, що таких організацій, що допомагають культурі, буде ставати дедалі більше.

Олександр (Київ): Вас не обмежує імідж вічного супутника Анатолія Хостікоєва? І чи не обмежує його імідж вічного вашого супутника?
Богдан Бенюк: Олекасндре, вічного? Я думаю, що я вічним холомстяком не буду, тим паче, що програма закрилася. Думаю, що через півроку-рік цей імідж забудуть. А щодо дуету з Хостікоєвим - такі дуети в артистичному житті -- це велика рідкість.

Вика (Киев): А вы сами хорошо готовите?
Богдан Бенюк: Віка, я люблю готувати, хоча це рідко виходить. Взагалі, я люблю мити посуд та іншу хатню роботу, я звик до цього, оскільки в мене в сім'ї не було сестер.

Костя (Одесса): Над чем вы сейчас работаете в театре?
Богдан Бенюк: Костя, безумовно, є, але кожен артист не хоче розповідати про плани свої на майбутнє, але робота є, так що я не обділений. Крім театру є також кіно. Так що плани є, головне, щоб було здоров'я.

Валик (Киев): какая страна вам запомнилась больше всего?
Богдан Бенюк: Валік, зараз, нажаль, великих гастролей театру Франка немає. Хіба що поїдемо в Москву, а потім в Харків. А найбільше мені запам'яталося місто Единбург.

Ирина (Львов): Може це питання буде не дуже оригінальним, але мені б було дуже цікаво узнати, чому ви обрали професію актора. Ви мріяли про неї з дитинства?
Богдан Бенюк: Ірина, мій брат є народним артистом України, працює у Львові в театрі Заньковецької, то ж з 5го класу я не мріяв інакше, ніж бути актором.

Алексей (Киев): Есть ли сейчас работа в кино?
Богдан Бенюк: Олексій, робота в кіно є, як раз сьогодні я приїхав на Супернову з кінопроб, днями вирішиться, чи буду я брати участь у новому серіалі.

Ігор (Київ): Чи подобалося Вам грати Бегемота у спектаклі "Мастер та Маргаріта". На мою думку, хоча і він перекладен на українську мову - сам спектакль
Богдан Бенюк: Ігор, а ви сподівалися, що він не буде звучати українською? Справа ж не в мові, а в тому, як грають артисти та в режисурі. А що до того, ці цікаво мені грати Бегемота -- завичайно цікаво, тим більше, в такій компанії.

Олександр (Київ): Богдане, а куди ви, якщо не секрет, поспішаєте? :)
Богдан Бенюк: Олександр, я повинен ще заїхати додому, щоб грати виставу, а сьогодні я граю Езопа, це надзвичайно важлива для мене вистава, то ж я мушу готуватися.

Саша (Киев): Скажите хотелось бы Вам поделиться своим опытом с молодыми людьми. Если да, то какие бы предметы существующие или выдуманные вы бы вели?
Богдан Бенюк: Саша, я вже це роблю -- я займаюся викладацькою роботою в інституті культури, випускаю драматичних авторів

Олесь: Скільки Вам років? Чи не боїтеся Ви старіння?
Богдан Бенюк: Я не боюся цього, я народися 26го травня, мені буде 45 років. Думаю, що старіння -- це не проблема якщо в людини правильне світосприйняття і трохи змінюється лише фізичний стан.

Петр (Киев): А вы занимаетесь спортом??
Богдан Бенюк: Петро, я страшенно люблю грати в футбол, зараз мій синочок Богдан Богданович часто дає мені таку можливість.

Олександр (Київ): як ви оцінюєте українські серіали - як от Чорна рада?
Богдан Бенюк: Олександр, я поки що не задоволений.

Валдис ((Виноградарь)): Богдане, Ви дуже яскрава особистіть. Вам не подоболося щось у своїй зовнішності у дитинтстві? Чи не було у Вас комплексів?
Богдан Бенюк: Валдіс, комплекси, безумнвно, були, особливо в юнацькі роки, але потім не звертаєш на це уваги, тому, що приоритети інші. Були, звичайно, комплекси, щодо зовнішньості, але якось вони самі пропали.

Слава (Харьков): Как вы относитесь к уровню Украинского театра и кинематографа?
Богдан Бенюк: Слава, кіно та театр не можна ототожнювати. Театр зараз на високому рівні, та уже погано, що наші театри не гастролюють. В Харків, до речі, ми скоро збираємося, тому приходться и ви впевнетесь, що в нас дуже хороший рівень. В нас надзвичайно талановитий колектив, тому і вистави дуже хороші.

Дима (Киев): Богдан,куда пропала Ваша програма "Белая ворон" будет ли продолжение?Спасибо
Богдан Бенюк: Діма, я не знаю конкретних причин, але думаю, що не знайшли спонсора.

Денис (Запоріжжя): Скажите, вы считаете, что все самое лучшее в жизни еще впереди.. Вы не думаете, что стали взрослым и многое для Вас уже скучно
Богдан Бенюк: Деніс, безумовно я думаю, що все найкраще все попереду. Надія -- це рушійна сила, яка допомагає жити.

Миша (Киев): У вас есть дача? Вы любите копаться в огороде или больше посидеть с пивком и удочкой у реки?
Богдан Бенюк: Міша, я абсолютно рибалку не люблю, бо не вмію. Я не люблю полювання, бо мені шкода тих тварин. Дачі я поки що не маю, але зараз будую свій будинок

Влад (Киев): Вам подобається давати інтерв"ю, задоволенні Ви вопросами, які Вам задаються? Як Ви оцінюєте цю программу на радіостанції "Супер-Нова"?
Богдан Бенюк: Влад, багато кореспондентів задають одні і ті самі питання і від них починаєш, з часом, тікати. Цю програму я для себе відкрив та вважаю, що це надзвичайно цікавий проект, тим паче, що її підтримують мої друзі, компанія Укртелеком і я сподіваюсь, що це не остання наша зустріч.

Макс (Одесса): Как часто вас узнают? Не надоедают ли поклонники? У вас бывали неприятные ситуации с вашими фанами?
Богдан Бенюк: Макс, були проблеми і досить такі часто буває, коли люди до тебе звертаються з якимось підтекстом, я інтуїція підказує, що тут нелюбов, то від таких людей я тікаю. Але часто зустічаються люди, з якими буває цікаво поспілкуватися

Лена (Киев): Вы обычно душа компании ли наоборот?
Богдан Бенюк: Лена, як коли, залежить від того, які люди в компанії. Якщо всі ведучі, то можна і покочумать.

Ігор: Сколько ремесел знакомы Вам, хотелось бы Вам научиться чему-то новому, начать заново. Чем бы Вы хотели заняться?
Богдан Бенюк: Ігор, колись в дитинстві мені страшенно хотілось водити дальнобійні великиі автомобілі, потім хотів бути кіномехавнікім, потім хотів водити тепловози, а потім почав мріяти про акторство. Так от трьома з цих професій я опанував -- я актор, воджу машину та працював колись кіномеханіком, навіть займався монтажем. А от міняти свою професію я би не хотів, тому що багато ще є речей, які я хочу узнати в акторстві.

Аноним (местный): Раскажите пожалуста какой-то ваш любимы отрывок из чего-то любимого: стиха, пьесы, песни..... пожалуйста
Богдан Бенюк: Анонім, краще приходьте в театр Франка і там подивитесь, це буде цікавіше.

Лена (Киев): Самые необычные гастроли и спектакль в котором вы играли?
Богдан Бенюк: Лена, я думаю, що це все в мене ще попереду. Звичайно, для глядачів щось могло бути надзвичайним, а от у мене якось все було буденне. Тому, що у виставі актор має себе почувати впевнено, натягнути виставу на себе.

Алёна (Харьков): Сейчас модно заводить любовниц. Как Вы считаете - стоит ли это афешировать или стоит "заводить" их вообще?
Богдан Бенюк: Альона, я мушу вам сказати, що якщо ти відчуваєш, що ти можеш опікати та допомагати людині, яка в тебе пройшла би під рубрикою "коханка", то варто заводити. Інакше -- ні.

Саша (Киев): Назовите спектакль в котором бы хотелось сыграть!
Богдан Бенюк: Саша, акторська професія є вторинна тому, що я не впливаю на репертуар театру та підбір акторів. Тому я просто не знаю про перспективи і нічого не очікую.

Солнышко: С чего для вас начинается театр?
Богдан Бенюк: Солнишко, для мене він починається, мабуть, із закоханності

Саша (Киев): Как вы отдыхаете?
Богдан Бенюк: Саша, а от так -- зараз на "Супернову" прийшов та відпочиваю, потім в машину сяду та поїду грати в театрі. Відпочинок для мене в тому, що я переключаюся з однієї діяльності на іншу.

Олександр (Київ): Богдане, де ви черпаєте натхнення? Буває, що настрій не той, а грати треба. Що робите?
Богдан Бенюк: Олександре, дуже просто -- я лягяю спати, біля ліжка в мене розетка, я туди два пальці встромив, за ніч підзарядився, вранці з свіжими силами на роботу.

Виктор (Донецк): У вас есть жизненный девиз?
Богдан Бенюк: Віктор, девізу немає, але буде.

Богдан Бенюк: Шановні друзі, я дуже вам вдячний, мені було з вами надзвичайно цікаво. Бажаю вам удачі, щоб вас Бог беріг, тримайтеся, шануйтеся та до зустрічі в червні на цьому ж проекті.

 

http://www.benhost.kiev.ua/index.php?nma=catalog&fla=stat&plus=cat_id-1%20nums-117&cat_id=1&nums=117&Date=01/01/2011

 

 



Создан 04 июл 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником